Vit-Alik
2018-01-23 17:35:55
Мертвец никогда не...
Кол-во ответов 0
Что же такое любовь, если она на такое способна! Верно говорят, настоящую любовь, даже смерть не разлучит. Они будут всегда вместе.
Короткий рассказ, но сколько в нем душевности!
Короткий рассказ, но сколько в нем душевности!
Хороша душевна історія про дружбу людей і тварин. Навіть і хижак стане ручним, завдяки любові і дружбі. Адже ще спочатку, при створенні світу так і було. Поосьо люди втратили довіру і свій загальний корінь, сенс життя. П даремно... Тварини ще памятають своє походження і привязаність до людей, які їх нехтують.
Месть Веса.
Как то пресно. Интереса нет. В фильме более динамично и интереснее. Но сама идея хороша.
Ведь это же Вес Крейвен мстит своему обидчику. Который в детстве издевался над ним. Вот и вам имя и адрес обидчика. Хорошая месть получилась.
А так, простое подростковое кино ужасов. Ничего особенного и ужасного. В истории наблюдались похожие случаи. Но правда или вымысел? Судите сами. Но не во сне!
Как то пресно. Интереса нет. В фильме более динамично и интереснее. Но сама идея хороша.
Ведь это же Вес Крейвен мстит своему обидчику. Который в детстве издевался над ним. Вот и вам имя и адрес обидчика. Хорошая месть получилась.
А так, простое подростковое кино ужасов. Ничего особенного и ужасного. В истории наблюдались похожие случаи. Но правда или вымысел? Судите сами. Но не во сне!
Спочатку здавалося би, що це якась хвора маячня в наркотичному сп'янінні. Якісь тіні та марева виступають перед людиною. Так воно і є. Пізніше, автор розповідає усю правду. Історію написання цієї картини. Яка видає істинного генія письменника. Котрий зміг перенести не лишень образ, але і життя на полотно. З реального світу в неживий. І вдихнути в життя цей мертвий образ. Забравши натомість душу живої людини. Навіки зберіг його в картині. Ось таким чином і проявляються інколи картини з духом життя. У яких живе намальоване та сам художник володарює своїм шедевром.
Історія нагадала про іншу картину - містера Доріана Грея. Яка теж уособлює в собі перенесення і збереження душ. Ніби зупинивши плин часу і закривши його в полотні. Зберігаючи свій початковий стан, та руйнуючи майбутнє. Залежність від свого образу і духу.
Цікаво, знищивши картину, поступово стираючи перенесений дух, можливо знову відновити те що мертве. У полоні картини випустити на волю. Оживити намальоване, але уже наяву? Цікава ідея, яка дасть змогу закупорювання і перенесення себе самого у майбутнє, зберігаючи свій перший вигляд. Така собі машина часу?
Історія нагадала про іншу картину - містера Доріана Грея. Яка теж уособлює в собі перенесення і збереження душ. Ніби зупинивши плин часу і закривши його в полотні. Зберігаючи свій початковий стан, та руйнуючи майбутнє. Залежність від свого образу і духу.
Цікаво, знищивши картину, поступово стираючи перенесений дух, можливо знову відновити те що мертве. У полоні картини випустити на волю. Оживити намальоване, але уже наяву? Цікава ідея, яка дасть змогу закупорювання і перенесення себе самого у майбутнє, зберігаючи свій перший вигляд. Така собі машина часу?
Яка дивна іронія долі! Фатальний збіг чи доказ того, що не слід бажати невідомого? Жарти з життям та смертю просто так не проходять.
Читаючи розповідь починаємо розуміти чим ми живемо. Дитячі пустощі інколи по незнанню справи можуть дійсно рятувати. Давати розраду перед наближенням кінця. Змагання зі смертю. І тоді уже з посмішкою сама Доля розставляє свої варіанти. Вирішуючи це питання. Звісно же, ніщо не втрачається і ніщо не виникає безпідставно і безслідно. Просто одне змінює інше. І рівновага залишається як і була.
Таким чином вдалося врятувати (чи вдалося?) життя подруги. Але якою ціною! Та це варто уваги.
Читаючи розповідь починаємо розуміти чим ми живемо. Дитячі пустощі інколи по незнанню справи можуть дійсно рятувати. Давати розраду перед наближенням кінця. Змагання зі смертю. І тоді уже з посмішкою сама Доля розставляє свої варіанти. Вирішуючи це питання. Звісно же, ніщо не втрачається і ніщо не виникає безпідставно і безслідно. Просто одне змінює інше. І рівновага залишається як і була.
Таким чином вдалося врятувати (чи вдалося?) життя подруги. Але якою ціною! Та це варто уваги.
Ось, ну, причім тут панчохи? Гроші, оце і усі справи. Є гроші, можна приодягтися та і поїсти, не звадить і повеселиться. Відпочити від усієї суєти та іншого що накопичилося в душі. Ось так то. Ех...
Але, якщо жінка вперше змогла їх отримати, тоді може і щост там прорвало. Точніше, вона відчула себе Людиною, точніше Жінкою!
Адже потрібно якось так розважитися у житті. І гроші то, мабуть, були дані самою долею на саме такий випадок.
Вот, причем здесь чулки? Деньги, от и все дела. Есть деньги, можно прибарахлится и покушать, повеселится. Отдохнуть от суеты и прочего что накопилось. Вот так то. Ех...
Но если женщина впервые смогла их получить, тогда может и что то прорвало. Точнее почуствовала себя человеком, точнее Женщиной!
Ведь нужно как то развлечся в жизни. И деньги то видимо и были данные провидением на такой именно случай.
Але, якщо жінка вперше змогла їх отримати, тоді може і щост там прорвало. Точніше, вона відчула себе Людиною, точніше Жінкою!
Адже потрібно якось так розважитися у житті. І гроші то, мабуть, були дані самою долею на саме такий випадок.
Вот, причем здесь чулки? Деньги, от и все дела. Есть деньги, можно прибарахлится и покушать, повеселится. Отдохнуть от суеты и прочего что накопилось. Вот так то. Ех...
Но если женщина впервые смогла их получить, тогда может и что то прорвало. Точнее почуствовала себя человеком, точнее Женщиной!
Ведь нужно как то развлечся в жизни. И деньги то видимо и были данные провидением на такой именно случай.
А усе таки цікаво. Що ж саме за енергія вселююється в такі речі? Пережиток минулого, сильні емоції, такі як відчай, страх та смерть. Як же воно може настільки врізатися в неживі предмети та зберігатися там кілька років чи десятиліть? Не втрачаючи своїх лиховісних властивостей?
Тільки ж чому ті "духи" прагнуть затягнути усе та усіх до себе? У свій потойбічний світ? Чому не зробити попередження новим власникам тієї речі, якою вони волдіють? Не дати новим власникам пізнати тієї самої долі? Уберегти від неминучого. Або ж самим мертвим духам знищити те, що їх і погубило чи сприяло до винекнення цього феномену?
Тільки ж чому ті "духи" прагнуть затягнути усе та усіх до себе? У свій потойбічний світ? Чому не зробити попередження новим власникам тієї речі, якою вони волдіють? Не дати новим власникам пізнати тієї самої долі? Уберегти від неминучого. Або ж самим мертвим духам знищити те, що їх і погубило чи сприяло до винекнення цього феномену?
І що ж за цим стоїть? Творіння безжалісного маніяка, що ховається під прикриттям рекламного слогана. Чи щось не з світу цього? У чому ж розгадкацієї популярності. Хто же заподіяв це масове вбивство?
Та врешті-решт і сам власник потрапив у свою же пастку. Загинувши тією же таємничою смертю. Так і не давши розгадки в цім таємничих вбивствах.
Та врешті-решт і сам власник потрапив у свою же пастку. Загинувши тією же таємничою смертю. Так і не давши розгадки в цім таємничих вбивствах.
Така собі дитяча казочка. Нічого особливого. Прочитати заради розваги.
Старі легенди і перекази переносяться у наш час, і тут розвиваються. Давні не довершені справи та образи. Спадкоємці, через століття мають здатність перемогти зло, про яке вони ніколи не задумувалися. Але усе таки змогли щось. Перемогли, покохали та залишилися живі.
Казка та й годі!
Старі легенди і перекази переносяться у наш час, і тут розвиваються. Давні не довершені справи та образи. Спадкоємці, через століття мають здатність перемогти зло, про яке вони ніколи не задумувалися. Але усе таки змогли щось. Перемогли, покохали та залишилися живі.
Казка та й годі!
Відмінний детектив. З усіма правилими та подіями. З часів Нокса та Картера Діксона. Усі основоположення детективного клубу є.
Жертви, сищик і вбивця. Усе послідовно та чітко розкладено. Маємо змогу самі вирахувати убивцю та знайти причину таких наслідків. Колишнє переплітається з сучасним. Витоки, що приховуються у минулому. Заради останньої жертви і усе починалося.
Нічого нового. Лише хороший сюжет і розклад подій та дійових осіб. У новому плані та світлі.
Цікаво, що справу розкриває архітектор. Яка і дізнається не лише хто вбивця, а й таємниці свого минулого. Причини, які і побудували увесь ланцюжок подій. І на чому будувалася уся брехня її родини та друзів.
Жертви, сищик і вбивця. Усе послідовно та чітко розкладено. Маємо змогу самі вирахувати убивцю та знайти причину таких наслідків. Колишнє переплітається з сучасним. Витоки, що приховуються у минулому. Заради останньої жертви і усе починалося.
Нічого нового. Лише хороший сюжет і розклад подій та дійових осіб. У новому плані та світлі.
Цікаво, що справу розкриває архітектор. Яка і дізнається не лише хто вбивця, а й таємниці свого минулого. Причини, які і побудували увесь ланцюжок подій. І на чому будувалася уся брехня її родини та друзів.
Ще з дитинства захоплювався такими історіями. Навіть і самі читаючи грали в цих червоношкірих. Але мало, після інших книг перемикалися на інші ігри події.
Та проте, залишається у мам'яті з дитинства ці милі розповіді. Адже ми самі були такими нестерпними дітьми. Хоча нас ніхто не викрадав. І правильно, самі би замучилися. Тобто викрадачі, як і у цій книзі писалося.
Думаю, багато хто з нас памятає дворові ігри та шкоди, в яких ми брали участь.
Тепер прочитавши розповідь, ми маємо змогу радіти, що виправилися та, головне, диві. І навчимо і своїх дітей цього. Або ж застережемо відд необачних вчинків. Хоча часи уже не ті, та усе рівно, діти є діти.
Та проте, залишається у мам'яті з дитинства ці милі розповіді. Адже ми самі були такими нестерпними дітьми. Хоча нас ніхто не викрадав. І правильно, самі би замучилися. Тобто викрадачі, як і у цій книзі писалося.
Думаю, багато хто з нас памятає дворові ігри та шкоди, в яких ми брали участь.
Тепер прочитавши розповідь, ми маємо змогу радіти, що виправилися та, головне, диві. І навчимо і своїх дітей цього. Або ж застережемо відд необачних вчинків. Хоча часи уже не ті, та усе рівно, діти є діти.
Головне, добитися успіху. Завдяки самому собі. Не просячи допомоги в інших. А краще взагалі не втручатися туди, де уже все сплановано іншими.
Саме так і розбиваються мрії та бажання. Не душею, а чітко вирахованим планом. Навіщо же втручатися було матері? Яку неймовірну вигоду отримала? Статок? І при цьому на смерті та диявольські допомозі?
Ні, не варто цього. Даремно. Розплата була вчасною.
Саме так і розбиваються мрії та бажання. Не душею, а чітко вирахованим планом. Навіщо же втручатися було матері? Яку неймовірну вигоду отримала? Статок? І при цьому на смерті та диявольські допомозі?
Ні, не варто цього. Даремно. Розплата була вчасною.
Жадность фраера спалила.
Ну и идиотськое предложение слелал тот. И получил свое. Копытца.
Разве так уже торговатся? Или оставить такой редкостный товар на обманутых и не очень то сообразительных владельцев?
Хотя они все верно сделали. Что покупается то и пиодается. На другое и не присматривайся. Или уже бери все вместе. Потом разберемся.
Вот так и бывает. Смешной поучительный рассказ для барыг, которые жадничая не задумываясь о других и последствиях.
Ну и идиотськое предложение слелал тот. И получил свое. Копытца.
Разве так уже торговатся? Или оставить такой редкостный товар на обманутых и не очень то сообразительных владельцев?
Хотя они все верно сделали. Что покупается то и пиодается. На другое и не присматривайся. Или уже бери все вместе. Потом разберемся.
Вот так и бывает. Смешной поучительный рассказ для барыг, которые жадничая не задумываясь о других и последствиях.
А все таки не дано іншим знати долю людини. Лише якісь маленькі шматочки. І з за яких і починається ворожіння і накручування. Саме легковірні і можуть вчинити лихо. Це як би зомбування. Бояться і вчинять те чого остерігаються самі.
Можливо це і є застереження. Тобто будьте уважні, але де саме і як та коли це відбудеться, ми не скажемо. Будьте завжди пильні та обережні.
Можливо це і є застереження. Тобто будьте уважні, але де саме і як та коли це відбудеться, ми не скажемо. Будьте завжди пильні та обережні.
Варто зрозуміти, усе живе. Завжди. Смерть, це лише невеликий стан, в який переходить людина, скінчивши свою місію. Вона нікуди не дінеться. Головне, пам'ятати про це. Душа вічна. Вона завжди буде жити. Якщо не тілесно, то в пам'яті, спогадах. І чекаючи на слушний час, буде разом з нами. Оберігати нас. Ми повинні добре відноситися та вірити к Творця. Саме тому і відбуваються ці події, випробовування на віру та любов.
Хто достойний, тому і відкриється усе. Навіть потаємне і поза межами життя та свідомості. Передаючись в покоління іншим достойним людям.
Як ми відносимося, так і вони до нас. Відкриваючи завісу, маємо знати, що це відображення нас самих і наших почуттів та дій. Будьте такими, якими хочете мати і до себе відношення.
Хто достойний, тому і відкриється усе. Навіть потаємне і поза межами життя та свідомості. Передаючись в покоління іншим достойним людям.
Як ми відносимося, так і вони до нас. Відкриваючи завісу, маємо знати, що це відображення нас самих і наших почуттів та дій. Будьте такими, якими хочете мати і до себе відношення.
Маленький рассказ, который показывает призраков в дружелюбной форме. Где и можно и деткам прочитать на ночь. Невинная и порой романтическая страшилка. Хотя если присмотреться, можно уловить и намек на взрослую версию.
Хотя, пусть так и будет. Каждому по своем вкусе и взгляде.
Хотя, пусть так и будет. Каждому по своем вкусе и взгляде.
Маленький рассказ, который показывает призраков в дружелюбной форме. Где и можно и деткам прочитать на ночь. Невинная и порой романтическая страшилка. Хотя если присмотреться, можно уловить и намек на взрослую версию.
Хотя, пусть так и будет. Каждому по своем вкусе и взгляде.
Хотя, пусть так и будет. Каждому по своем вкусе и взгляде.
Непогане продовження. У чомусь і цікаво, місцями і досягнуто того тексту С.Ларсона. Але уже не те. Чи то історія уже вичерпала свої можливості, чи то уже немає сюжету та теми, тієї інтриги та сюжету. Або ж просто автор не зміг підняти той рівень, який був в оригіналі.
І знову ж та сама тема, продовження темних закутків Лісбет. Чомусь не згадується деталі Мікаеля та інших. Невже у них немає таємниць? Також у минулих частинах було ніби більше руху, більше задіяно людей. Усе більш таємнично.
Переклад дивний, неначе перекладач не знає інших слів, окрім слова "хакер". Усе у нього - хакнули і хакери. Смішно. Чому ж не написати - зламали, отримали доступ, знайшли місця де можна проникнути, проникнули в мережу, зірвали захисний шар, отримали паролі, відстежили усі лазівки, так і далі.
І знову ж та сама тема, продовження темних закутків Лісбет. Чомусь не згадується деталі Мікаеля та інших. Невже у них немає таємниць? Також у минулих частинах було ніби більше руху, більше задіяно людей. Усе більш таємнично.
Переклад дивний, неначе перекладач не знає інших слів, окрім слова "хакер". Усе у нього - хакнули і хакери. Смішно. Чому ж не написати - зламали, отримали доступ, знайшли місця де можна проникнути, проникнули в мережу, зірвали захисний шар, отримали паролі, відстежили усі лазівки, так і далі.
А как тут скачать книгу?
Dusja
2018-01-06 23:20:08
Михаил Тарковский. Полёт совы.
Повести: "Полёт совы" и "Фарт".
На мой взгляд, новая книга Михаила Тарковского сложна по жанру.
Я бы назвала содержащиеся в ней произведения художественно-публицистической прозой.
Читаешь многостраничные рассуждения о "русском мире", православии и его мессианстве,
особенностях русской литературы -- и ...устаёшь, ожидая развития сюжета.
Автор настойчиво повторяет: "русская литература -- младшая сестра молитвы"(?)...
Особенность обеих повестей -- язык литературных героев, явно перенасыщенный местным диалектом,
постоянной передачей речи ЛГ простонародными выражениями, позаковырестей -- "по-сибирски" и старосибирски.
(В таком случае стоило бы вынести словарик местного диалекта в приложение).
Возможно, "для убедительности" автор широко использует разбивку слов на слоги и отдельные буквы, дабы "оживить" язык ЛГ.
Специфический язык затруднил понимание смысла текста.
Озадачена: неужели сегодня действительно тАк говорят в Красноярском крае, на Горном Алтае?
И тАк хотели бы россияне обустроить мир, в котором живут?
П.С.
М. А. Тарковский (р. 1958) -- внук поэта Арсения Тарковского.
2018-01-06 23:20:08
Михаил Тарковский. Полёт совы.
Повести: "Полёт совы" и "Фарт".
На мой взгляд, новая книга Михаила Тарковского сложна по жанру.
Я бы назвала содержащиеся в ней произведения художественно-публицистической прозой.
Читаешь многостраничные рассуждения о "русском мире", православии и его мессианстве,
особенностях русской литературы -- и ...устаёшь, ожидая развития сюжета.
Автор настойчиво повторяет: "русская литература -- младшая сестра молитвы"(?)...
Особенность обеих повестей -- язык литературных героев, явно перенасыщенный местным диалектом,
постоянной передачей речи ЛГ простонародными выражениями, позаковырестей -- "по-сибирски" и старосибирски.
(В таком случае стоило бы вынести словарик местного диалекта в приложение).
Возможно, "для убедительности" автор широко использует разбивку слов на слоги и отдельные буквы, дабы "оживить" язык ЛГ.
Специфический язык затруднил понимание смысла текста.
Озадачена: неужели сегодня действительно тАк говорят в Красноярском крае, на Горном Алтае?
И тАк хотели бы россияне обустроить мир, в котором живут?
П.С.
М. А. Тарковский (р. 1958) -- внук поэта Арсения Тарковского.
Красивая сказка для девочек. Манюня пяти лет (пяти, Карл!) так лихо расправляется с делами, что и владельцы...
Полный сборник
https://www.maxima-library.com/component/maxlib/b/580225
Тут какая-то ошибка. На обложке книги написано одно, а в описании книги написано другое.
Rammlandija
2025-04-27 07:56:50
Кол-во ответов 1
Извините, но чего только одна книга на сайте? Добавьте от Азбуки!
А почему на этом сайте всего одна электронная книга по этому роману? Ещё добавляйте, от издательской серии...